Шановні батьки!
«Як
мені зрозуміти дитину?» «Чому вона так поводиться?» «Як навчитися звертати
увагу на важливі сигнали, які вона транслює своєю поведінкою?» «Хочу, аби
дитина почула те, що я їй кажу» Ці та багато інших запитань іноді
виникають у Вас. Давайте разом розбирати проблеми і шукати відповіді на ці
запитання.
І справді, нерозуміння —
одне з головних перешкод у спілкуванні «батьки — дитина. Ситуація стара як світ: діти не
слухаються батьків, а ті їх за це лають. Чому діти не слухаються? І чому батьки
часто не знають, як правильно вказати дитині на її хиби й огріхи? Адже якщо
вони будуть постійно кричати і карати дитину, то вона, швидше за все, просто
звикне і припинить на них звертати увагу або, навпаки, розсердиться і буде
робити все всупереч. В тому, що дитина не слухається і матусі з
татусями втрачають не тільки контроль над власною дитиною, але й втрачають
повагу і довіру, винні найчастіше самі батьки.
Правильно формулюйте прохання
Потрібно розуміти ще, в якій
саме ситуації батьки дають дитині завдання або висловлюють своє прохання. Якщо дитина
захоплено дивиться мультик, і тут мама каже: "Ходімо обідати", вона,
швидше за все, не відреагує. Звісно, вона чує маму, але мультфільм захоплює
її настільки, що все інше залишається на другому плані. Дитину не можна за
це лаяти! Краще за все, звісно, почекати, поки мультфільм закінчиться. Але якщо
чекати треба довго, а вам необхідно погодувати дитину, слід звернути
її увагу на себе: підійти, сісти поруч, взяти за руку, зробити так, щоб
вона подивилася на вас, і тільки після цього повідомити, що їй час
обідати, а мультик можна додивитися і потім.
Розкажіть дитині, як ви її
любите
Головне
– запам'ятати: роблячи зауваження дитині, потрібно спершу запевнити її в тому,
що ви її любите і вона для вас - найкраща, а потім можна викласти свою
критику, але обов'язково завершити розмову чимось хорошим. Дитина повинна
відчувати себе в безпеці і бути впевненою, що її все одно люблять попри її
успіхи або вчинки.
Не переходьте на
особистості
Будь-яке
зауваження дитині, особливо старшого віку, потрібно робити, не переходячи на
особистості. Ніколи не можна говорити: "Ти криворукий", "Ти
тупий" або "Ти поганий". Не можна порівнювати дитину з
іншими: "А от Вася вміє і знає більше за тебе", "У Петька все
виходить, а в тебе - ні". Якщо дитину спіткала невдача або вона щось
накоїла, ліпше сформулювати своє ставлення до подій так: "Сьогодні у
тебе не вийшло" або "Сьогодні ти мене засмутив",
"Я засмучена твоєю поведінкою".
Батьківський приклад
І
ще важливий момент: діти завжди беруть приклад з батьків. Тому тата і мами самі
мають набути тих якостей, які вимагають від дитини. Інакше жодні покарання
і скандали не допоможуть зробити її такою, якою ви мрієте. Але не можна
забувати про те, що кожна дитина – особистість.
Комментариев нет:
Отправить комментарий